Під час Першої Світової війни лінія фронту проходила в Малнові і Старяві. Відбулися тяжкі бої між Австрійськими та Російськими військами. Залишилося велике кладовище на хуторі Горбки. Під час війни була епідемія холери, від якої померло близько 30 людей.
- В 1918 р. коли було проголошено Західно Українську Народну Республіку, багато вояків-вихідців з Малнова захищали ЗУНР. Це:
- І.Мелешко
- Г. Хомік
- І. Коляса
- І. Павлеса
- Я. Жук
- Д. Венерин
- Іван Павлеса народився в 1895 році, загинув 25.02.1919 р. в бою з поляками, які наступили на Львів біля залізниці Львів-Перемишль. Похоронений в селі Малнові на кладовищі.
- Після Розгрому ЗУНР започатковане національно-культурне відродження продовжувалось. З приходом священника В. Попеля набрало ще більшого розмаху. В цьому чимала заслуга дітей Попеля.
- Перша школа, про яку згадують старожили, була біля Палія Михайла. Було 3 класи. Перший учитель був Петрицький, а потім Яксманицький. Вивчали польську мову, арифметику. Потім вже було 5 класів. Директором був Дзінгала. З ним працювала його жінка.
- У 1923 р. була побудована нова школа, яка ще і тепер залишилася в селі. Директором школи був поляк Сапера. Разом з жінкою вони вчили польську мову, а з Малнівської Волі Заяць Іван вчив українську мову, арифметику, географію. Священник Попель вчив релігію.
- У 1938 році силами молоді було побудовано хату-читальню, при якій створено товариство «Луг».
- У 1939р. Західно-українські землі були приєднані до СРСР. Почались репресії. Вивезено Венгрів, другими стали члени просвітницької організації «Луг» та керівник і організатор хору професор С. Попель.
- Степана Попеля замучено 15 листопада 1940 р. в Мостиському НКВС. ,,Вмираю за Христа і Україну” – були його останні слова.
- 22-25 червня 1941р. карателі НКВС замордували в соляних шахтах Саліни біля Добромиля політв’язнів з Перемишля. Серед них були малнівці:
- Денисик Іван
- Жила Федір
- Корпесьо Іван
- Купяків Іван
- Ковалик Олекса
- Мелешко Іван
- Одробінка Михайло
- Павлеса Микола
- Прийма Степан
- Рожак Іван
- Романівський Григорій
- Сас Іван
- Смерик Михайло
- Федина Василь
- Шегинський Юрій
- Шегинський Григорій
- Яксманицький Михайло
- Яксманицький Федір
- В 1941 році після приходу німців національно-культурне відродження набрало нової сили. Відродився хор, який очолила сестра С. Попеля.
- У 1942 р. в с. Малнові в одній з непоказних хат діяла типографія. Один з керівників ОУН (мельниківці) Олег Кандиба-Ольжич навідувався сюди до керівника цієї ,,типографії” п. Марії Крушельницької (напевне це псевдонім), як її тут звали, керував випуском плакатів і листівок та, здогадно, оонівських брошур у підпільній друкарні. Мав псевдо ,,Зенко”. Його шукали за цим псевдо і за світлиною, яку розповсюдило гестапо.
- Після війни в 1946 році було створено колгосп, до якого заганяли силою. На місці господарства Михайла Федини було влаштовано колгоспну садибу. На попівстві була комендатура НКВС.
- Після війни почалася поступово створюватися семирічна школа. Першим директором був Заяць Іван Михайлович. Потім Бондаренко, жінка начальника застави.
- В 1945 р. в село прибули Спіцина Валентина Тимофіївна, Шевшко Надія Йосипівна, а за 2 роки прибула Маслич Лідія Тимофіївна. Їм довелося працювати з дітьми-переростками.
- Нормально почала працювати школа з 1950р. Директором школи з 1959р. був Ліщинський Л.Й. 1 вересня 1960р. школа була реорганізована у восьмирічну. Наступними директорами були Максимов А.І., Дроб’ято П,М., Поштар Ю.Ф.
- В кінці 70-х рр. відкрито восьмирічну школу. Початкові класи навчалися в приміщенні старої школи, а 5-8 класи на попівстві.
- У 1983 р. здано в експлуатацію новобудову Малнівської восьмирічної школи. Директор школи – Рожак Ярослава Миколаївна, заступник директора – Бардин Ольга Миколаївна.
- В 1984 р. відкрито Малнівську СШ. Директор школи – Горун І.С. Заступник директора – Козова М.О.
- У 1985-1993/1994 рр. – дитячий садок. Завідуючою дитячого садка була – Саїк Ганна.
- Відродження села почалося у 1988 році.