Під час Першої Світової війни лінія фронту проходила в Малнові і Старяві. Відбулися тяжкі бої між Австрійськими та Російськими військами. Залишилося велике кладовище на хуторі Горбки. Під час війни була епідемія холери, від якої померло близько 30 людей.

1. В 1918 р. коли було проголошено Західно Українську Народну Республіку, багато вояків-вихідців з Малнова захищали ЗУНР. Це:
   • І.Мелешко
   • Г. Хомік
   • І. Коляса
   • І. Павлеса
   • Я. Жук
   • Д. Венерин
2. Іван Павлеса народився в 1895 році, загинув 25.02.1919 р. в бою з поляками, які наступили на Львів біля залізниці Львів-Перемишль. Похоронений в селі Малнові на кладовищі.
3. Після Розгрому ЗУНР започатковане національно-культурне відродження продовжувалось. З приходом священника В. Попеля набрало ще більшого розмаху. В цьому чимала заслуга дітей Попеля.
4. Перша школа, про яку згадують старожили, була біля Палія Михайла. Було 3 класи. Перший учитель був Петрицький, а потім Яксманицький. Вивчали польську мову, арифметику. Потім вже було 5 класів. Директором був Дзінгала. З ним працювала його жінка.
5. У 1923 р. була побудована нова школа, яка ще і тепер залишилася в селі. Директором школи був поляк Сапера. Разом з жінкою вони вчили польську мову, а з Малнівської Волі Заяць Іван вчив українську мову, арифметику, географію. Священник Попель вчив релігію.
6. У 1938 році силами молоді було побудовано хату-читальню, при якій створено товариство «Луг».
7. У 1939р. Західно-українські землі були приєднані до СРСР. Почались репресії. Вивезено Венгрів, другими стали члени просвітницької організації «Луг» та керівник і організатор хору професор С. Попель.
8. Степана Попеля замучено 15 листопада 1940 р. в Мостиському НКВС. ,,Вмираю за Христа і Україну” – були його останні слова.
9. 22-25 червня 1941р. карателі НКВС замордували в соляних шахтах Саліни біля Добромиля політв’язнів з Перемишля. Серед них були малнівці:
   • Денисик Іван
   • Жила Федір
   • Корпесьо Іван
   • Купяків Іван
   • Ковалик Олекса
   • Мелешко Іван
   • Одробінка Михайло
   • Павлеса Микола
   • Прийма Степан
   • Рожак Іван
   • Романівський Григорій
   • Сас Іван
   • Смерик Михайло
   • Федина Василь
   • Шегинський Юрій
   • Шегинський Григорій
   • Яксманицький Михайло
   • Яксманицький Федір
10. В 1941 році після приходу німців національно-культурне відродження набрало нової сили. Відродився хор, який очолила сестра С. Попеля.
11. У 1942 р. в с. Малнові в одній з непоказних хат діяла типографія. Один з керівників ОУН (мельниківці) Олег Кандиба-Ольжич навідувався сюди до керівника цієї ,,типографії” п. Марії Крушельницької (напевне це псевдонім), як її тут звали, керував випуском плакатів і листівок та, здогадно, оонівських брошур у підпільній друкарні. Мав псевдо ,,Зенко”. Його шукали за цим псевдо і за світлиною, яку розповсюдило гестапо.
12. Після війни в 1946 році було створено колгосп, до якого заганяли силою. На місці господарства Михайла Федини було влаштовано колгоспну садибу. На попівстві була комендатура НКВС.
13. Після війни почалася поступово створюватися семирічна школа. Першим директором був Заяць Іван Михайлович. Потім Бондаренко, жінка начальника застави.
14. В 1945 р. в село прибули Спіцина Валентина Тимофіївна, Шевшко Надія Йосипівна, а за 2 роки прибула Маслич Лідія Тимофіївна. Їм довелося працювати з дітьми-переростками.
15. Нормально почала працювати школа з 1950р. Директором школи з 1959р. був Ліщинський Л.Й. 1 вересня 1960р. школа була реорганізована у восьмирічну. Наступними директорами були Максимов А.І., Дроб’ято П,М., Поштар Ю.Ф.
16. В кінці 70-х рр. відкрито восьмирічну школу. Початкові класи навчалися в приміщенні старої школи, а 5-8 класи на попівстві.
17. У 1983 р. здано в експлуатацію новобудову Малнівської восьмирічної школи. Директор школи – Рожак Ярослава Миколаївна, заступник директора – Бардин Ольга Миколаївна.
18. В 1984 р. відкрито Малнівську СШ. Директор школи – Горун І.С. Заступник директора – Козова М.О.
19. У 1985-1993/1994 рр. – дитячий садок. Завідуючою дитячого садка була – Саїк Ганна.
20. Відродження села почалося у 1988 році.